Оскільки ігрові вправи та сюжетні ігри застосовують­ся в усіх групах дошкільних закладів, організація і методики їх проведення мають багато спільного. Оптимальні умови для досягнення позитивних результатів у розвитку рухів дошкільнят — поєднання конкретних рухових завдань у формі ігрових вправ та сюжетних ігор, під час яких рухи, засвоєні дітьми раніше, вдосконалюються. За ступенем фізичного навантаження розрізняють рухи великої, середньої та малої рухливості. В основу сюжетних рухливих ігор покладено досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, тва­рин, птахів), які вона відтворює рухами, характерними для того чи іншого образу. Рухи, які виконують діти під час гри, тісно пов’язані із сюжетом. Більшість сюжетних ігор колективні, в них дитина навчається узгоджувати свої дії з діями інших гравців, не вередувати, діяти організо­вано, як того вимагають правила. Гра посідає чільне місце в системі фізичного, мораль­ного, трудового та естетичного виховання дошкільнят.

Вихователь вказує рукою на будь-кого з дітей у колі, після чого дитина голосно називає ім’я ведучого. Ведучий має відгадати, чий голос він чує. Якщо правильно відгадав, діти міняються місцями, якщо ж ні — вихователь пропонує ведучому ще раз послухати і вгадати, хто називає його ім’я. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.

Посилання

Найкраще вишикувати учнів у вихідне положення, з якого почнуть гру. Якщо гра буде проводитися в колі, то пояснення відбувається в тому ж ко-ловому розташуванні. Вчитель займає місце не в центрі, а посередині гравців або, за великою кількістю гравців, трохи попереду них. Не можна ставати в центр кола, тому що тоді половина гравців виявиться за спиною вчителя. Якщо гравці об’єднані в дві команди й вишикувані одна напроти https://my-kiev.com/news-companies/krasota-i-zdorove/yak-vikoristovuvati-smakovi-retseptori-yazika-z-metoyu-shudnennya-35119.html одної на великій відстані, то для пояснення треба зблизити команди, а потім дати ко-манду відійти. У такому разі вчитель, пояснюючи гру, стає між гравцями в се-редині майданчика, біля бічної лінії, і звертається то до однієї, то до іншої команди. Якщо гра починається з руху врозсип, можна вишикувати гравців у шеренгу, коли їх небагато, або згрупувати біля себе, але так, щоб усі добре бачили й чули керівника.

Каталог мікрометодкабінету вихователя

Усі розбігаються, а «вовк» доганяє й забирає шапку (хустку). Коли всіх переловить, кожен викуповує своє, даючи взамін фантик. Діти, міцно узявшись за руки, створюють коло й співають. «Відьма» ходить поміж ними й б’є їх по руках.

Вихователь може використовувати в грі – кішку – іграшку. Зберегти моє ім’я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів. На слова «На стежинку сіли» діти присідають і постукують пальчиками (пташки клюють зернята). Замість віжок можуть бути використані кольорові канати чи скакалки.